-
1 випускати
= випустити1) to let out; ( відпускати) to let go; ( на волю) to release, to set free, to set at liberty; ( упускати) to let fall ( drop)випускати з рук — to lose ( to leave) hold of, to drop, to relinquish, to let go; to let slip through the fingers; to let fall, to leave out
випускати на свободу — to set free, to set at liberty
2) (акції, журнали) to issue; ( книгу) to publishвипускати позику — to emit ( to issue) a loan
3) ( виробляти) to produce; to turn out, to put outвипускати продукцію — to turn out, to produce, to manufacture
випускати у продаж — to put on the market, to put on sale
4) тк. док. ( виключити з тексту) to omit, to cut out5) ( студентів) to graduateвипускати — з навчального закладу to turn out, to graduate
6) to showвипускати кігті — to put out ( to show) the claws
См. также в других словарях:
випускати — а/ю, а/єш, недок., ви/пустити, ущу, устиш, док., перех. 1) Давати можливість або дозволяти кому , чому небудь іти, виходити, виїздити, вилітати і т. ін. звідкись, кудись. || Виганяти куди небудь (про худобу, птицю). || Давати змогу виходити,… … Український тлумачний словник
попускати — I а/ю, а/єш, недок., попусти/ти, ущу/, у/стиш, док. 1) перех. Розпускати, ослаблювати що небудь міцно зв язане, стягнуте. || Робити щось менш натягнутим; відпускати, послаблювати. || безос. 2) неперех., перен., розм. Ставати менш дошкульним,… … Український тлумачний словник
відпускати — а/ю, а/єш, недок., відпусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Дозволяти кому небудь піти, залишити когось або щось. 2) Давати комусь волю, звільняти з під варти. || іст. Звільняти від кріпацтва. 3) Переставати тримати, стискати що небудь;… … Український тлумачний словник
загублювати — юю, юєш, недок., розм., рідко, загуби/ти, гублю/, гу/биш; мн. загу/блять; док., перех. 1) Через неуважність втрачати що небудь, забуваючи, залишаючи десь; прот. знаходити. || Ненароком упускати, випускати з рук що небудь. || Переставати бачити,… … Український тлумачний словник
упускати — I (впуска/ти), а/ю, а/єш, недок., упусти/ти (впусти/ти), ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Не могти втримати, випускати з рук, даючи можливість упасти. || Переставати тримати. || Безсило опускати вниз. 2) Виявляючи неуважність, недогляд, невміння і т … Український тлумачний словник
впускати — 1 дієслово недоконаного виду дозволяти в їхати, увійти впускати 2 дієслово недоконаного виду випускати з рук; втрачати можливість … Орфографічний словник української мови
спускати — а/ю, а/єш, недок., спусти/ти, спущу/, спу/стиш, док. 1) перех. Переміщати зверху вниз; опускати. || Різко опускаючи, вдаряти. || Зсаджуючи, знімаючи кого , що небудь (з плечей, рук, коня і т. ін.), ставити або класти десь. || Звозити кого , що… … Український тлумачний словник
ронити — роню/, ро/ниш і рідко роня/ти, я/ю, я/єш, недок., перех. 1) Позбуватися чого небудь, втрачати, губити щось (листя, цвіт, зерна і т. ін.). || Давати можливість упасти чому небудь, що відокремилося, відірвалося, кидати щось зверху вниз. || перен.… … Український тлумачний словник
